На багатьох зображеннях Шіви ми побачимо, що його обов'язковий атрибут — карлик Апасмара, якого він зухвало тисне правою ногою, не даючи йому свободи і можливості зростання.
Хто ж такий цей Апасмара і чому Шіва завжди так послідовно непримиренний щодо нього?
Згідно з ведичною міфологією, Апасмара був гномом, який представляв невігластво та егоїзм. Він також відомий як Муялака або Муялакан. Щоб зберегти знання у світі, Апасмару не можна було вбити; це порушило б баланс знань і невігластва, оскільки вбити Апасмару означало досягти знання без зусиль, самовідданості і важкої роботи. Отже, це призведе до знецінення знань у всіх формах.
Його було не можна вбити, але й дати вирости і розвинутися йому теж не можна було, бо тоді він міг би захопити весь світ. Щоб підпорядкувати Апасмару, Господь Шіва прийняв форму Шрі Натараджа – Владики Танцю – та виконав космічний танець Ташаву. Під час цього танцю Шрі Натараджа придушив Апасмару, підкорюючи його правою ногою.
Символічно зневажання Апасмари означає придушення невігластва та егоїзму в їх ранніх, «карликових» проявах. Підкорення їх своїй волі в той час, поки вони ще маленькі, та з ними ще можна впоратися.
Тут звертається увага на необхідність своєчасного запобігання великому лиху. Адже якщо невігластво і егоїзм не будуть переможені в зародку, у своїх ранніх проявах, то вони пустять коріння і набудуть потужності, впоратися з якими не під силу навіть самому Шіві, не те що нам смертним.
Звідси правило: зустрів Апасмару - убий Апасмару. Помітив у собі хоча б найменші паростки невігластва та егоїзму — не дай їм рости. Виривай із коренем і танцюй переможний танець на спині поваленого ворога.
Хто ж такий цей Апасмара і чому Шіва завжди так послідовно непримиренний щодо нього?
Згідно з ведичною міфологією, Апасмара був гномом, який представляв невігластво та егоїзм. Він також відомий як Муялака або Муялакан. Щоб зберегти знання у світі, Апасмару не можна було вбити; це порушило б баланс знань і невігластва, оскільки вбити Апасмару означало досягти знання без зусиль, самовідданості і важкої роботи. Отже, це призведе до знецінення знань у всіх формах.
Його було не можна вбити, але й дати вирости і розвинутися йому теж не можна було, бо тоді він міг би захопити весь світ. Щоб підпорядкувати Апасмару, Господь Шіва прийняв форму Шрі Натараджа – Владики Танцю – та виконав космічний танець Ташаву. Під час цього танцю Шрі Натараджа придушив Апасмару, підкорюючи його правою ногою.
Символічно зневажання Апасмари означає придушення невігластва та егоїзму в їх ранніх, «карликових» проявах. Підкорення їх своїй волі в той час, поки вони ще маленькі, та з ними ще можна впоратися.
Тут звертається увага на необхідність своєчасного запобігання великому лиху. Адже якщо невігластво і егоїзм не будуть переможені в зародку, у своїх ранніх проявах, то вони пустять коріння і набудуть потужності, впоратися з якими не під силу навіть самому Шіві, не те що нам смертним.
Звідси правило: зустрів Апасмару - убий Апасмару. Помітив у собі хоча б найменші паростки невігластва та егоїзму — не дай їм рости. Виривай із коренем і танцюй переможний танець на спині поваленого ворога.