Але жодна з цих жінок не прийшла до мене і не сказала, що вона готова віддати чоловікові все, що вона має: свою любов, терпіння, час, турботу, очікування…Отже виходить, що жінка дуже хоче взяти, але не готова віддати. І я наперед вже знаю, що вони мені будуть казати: що вони готові віддавати, ділити з ними вечора, гаманець, сніданок або вечерю… Але, я також знаю, що жінка, яка наповнена любов’ю, турботою, терпінням ніколи не буває самотньою, бо вона є джерелом енергії, з якого чоловік черпає нескінченно. Отже, проблема самотніх жінок в них самих, а саме, у відсутності любові до себе і гостра потреба брати цю любов у інших.
Любов — це величезний потік прани (енергії). Якщо така любов є, то людина наповнена нею. Вона дає можливість людині бути щасливою, задоволеною тим, що вона має, впевненою в собі. Якщо любові не вистачає, це означає, що не вистачає власної прани і людина хоче взяти цю енергію від оточення. Тобто, замість того, щоб віддчувати щастя всередині себе, вона шукає щастя зовні, і стає залежною від прани (енергії) інших людей. Виходить, що жінка, яка не може любити себе, хоче брати цю любов у чоловіка і наповнюватися його праною. Але її природа — наповнювати і бути джерелом, тобто виконувати свою дхарму. А вона, навпаки, витрачає свою природну енергію на всілякий непотріб і не помічає, як ця енергія непомітно, уповільнено зникає назавжди. Коли у жінки немає любові до себе, у неї зростає егоцентризм — вона потребує уваги інших людей до себе. А куди йде увага, туди йде і прана, ТОБТО ВОНА НАПОВНЮЄТЬСЯ ПРАНОЮ ІНШИХ ЛЮДЕЙ І СТАЄ ЗАЛЕЖНОЮ ВІД НЕЇ. Тому для того, щоб не бути самотньою, треба просто любити себе, віддаючи цю любов оточенню, зокрема і чоловікові.
А що ж таке любов до себе? Ні, це не тоді, коли жінка занурюється в шопінг, купуючи собі чергову сукню, яку вже немає куди складати, не тоді, коли вона дозволяє собі вдосталь солодощів, і не тоді, коли по першому бажанню вона подорожує…
Любов до себе — це, насамперед, прийняття себе, своєї власної природи, свого тіла, своїх рис характера і бажання змінювати себе на краще.
Любов до себе — це самодисципліна і вимогливість до себе, це прикладання зусиль щодо контролю своїх негативних якостей.
Любов до себе — це концентрація уваги і виправлення своїх помилок, а не загострення погляду на помилках оточуючих тебе людей. Слідкуємо тільки за собою.
Любов до себе — це знання, які розширюють і заглиблюють сприйняття світу, це коли ми чесні з собою, коли ми не жаліємо себе, але вміємо бути розслабленими.
Любов до себе — це вміння віддавати, неочікуючи нічого натомість.